Електронні підручники_Ботаніка

" Голонасінні "

Голонасінні (Gymnospermae) ‒ група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки і назва групи). Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, ‒ особливо хвойних порід, ‒ у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні ‒ це дерева і кущі, рідко, лози, трав’янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, ‒ значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12-15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім’ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.

" Покритонасінні. Дводольні та Однодольні покритонасінні "

Рослинний покрив України різноманітний. До нього належать не тільки широко розповсюджені дерева й кущі, які можна побачити в будь − якому куточку нашої країни (дуб, береза, верба, тополя, ліщина), а й рослини, що ростуть тільки в певних регіонах: у Карпатах і на Правобережжі − вільха та граб,  у Криму − кизил та інжир.

Одні рослини мають яскраві поодинокі чи зібрані в суцвіття квітки (вишня, яблуня, черемха, кизил), інші − невиразні, численні, дрібні квітки, зібрані в сережки (дуб, горіх, береза, ліщина, граб, вільха), китиці (тополя), щитки (в’яз, клен) тощо. Дерева й кущі, що мають невиразні, дрібні та численні квітки, цвітуть рано навесні до розпускання листків. Вони є переважно вітрозапильними рослинами. Дерева й кущі, які запилюються комахами, квітнуть значно пізніше, уже після розпускання листків.

"Різноманітність плодів. Будова плоду"

Пригадайте: Які генеративні органи є у квіткових рослин? 

Квіткові рослини мають ще назву покритонасінні, адже в цих рослин насінина під час свого розвитку вкривається стінкою плода. Так формується генеративний орган квіткових рослин − плід. Він утворюється після процесів запліднення. До рослини плід кріпиться за допомогою плодоніжки (мал.155).

"Папоротеподібні"

Папоротеподібні або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) ‒ група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Папороті з’явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам’яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди. На Землі існує близько 300 родів та понад 20000 видів папоротей. У лісі папороті зустрічаються в нижньому і верхньому ярусах, а також на гілках великих дерев або в розколинах скель. З 19 століття папороті популярні як кімнатні рослини.

"Водорості"

Водорості − велика група найдавніших рослин. Будова їхнього тіла і розміри характеризуються значною різноманітністю. Водорості відносяться до нижчих рослин. Тому що їх тіло не має тканин, не поділене на органи. Їх тіло називається сланню, або таломом. За будовою водорості поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. Тіло багатоклітинних водоростей не має складної тканинної будови, коренів, стебла, листків.